Вівторок, 16.10.2018, 09:52
Вітаю Вас Гість | RSS

Дитячий садок "Сонечко" м.Узин

Секрети дитячих малюнків

Секрети дитячих малюнків

 

Секрети дитячих малюнків

 

Дуже люблять наші ручки

Малювати закарлючки,

І обводити, й писати,

Штрихувати, фарбувати….

                       Леся Вознюк

 

Діти полюбляють малювати. Вони із задоволенням залишають відбитки долоньок на папері, малюють олівцями й фломастерами, фарбами й крейдами, маминою губною помадою, що випадково опинилася попідруч, і навіть яскравим кетчупом на кухонному столі. Які почуття викликають у нас, дорослих, дитячі малюнки? Розчулення, радість, здивування, нерозуміння… Нам подобаються яскраві, ні на що не схожі кумедні картинки.

Але ми ніяк не можемо з’ясувати, чому дитина саме так вибирає кольори, чому раптом у чоловіка відсутні вуха або рот і що намагався сказати малюк, коли намалював тата «у  відрядженні», зобразивши його на зворотному боці аркуша.

  Психологи завжди аналізують дитячі малюнки. Ще б пак, адже саме дитяча творчість інформує фахівців про внутрішній світ дитини, відповідає на ті запитання, на які малюк ще не в змозі відповісти. Але ж батьки – найкращі психологи для своєї дитини. Вони не просто помічають важливі дріб’язки, але й можуть порівняти  особливості поведінки, найменші деталі й те, як це відбивається в дитячому малюнку. Зазвичай психолог знає більше нюансів, він неодмінно знайде що – не будь таке.  Але хто сказав, що батьки зроблять гірше? Якщо вони  знають дитину, то і вони здатні на це.

   Із чого починати? Починаймо з вибору того малюнка, який ми вивчатимемо й аналізуватимемо. Добре, якщо він буде виконаний на звичайному альбомному аркуші (або, за словами художників, на аркуші формату А4).  Краще, щоб дитина малювала олівцями, тоді матимемо більше інформації для аналізу. Хоча якщо у вас є малюнки, виконані фарбами, фломастерами й навіть авторучкою, ми все – таки зможемо дещо розповісти й про ці роботи.

  Чи потрібно давати дитині завдання або можна інтерпретувати ті малюнки, які є ?

Сьогодні ми домовимося, що розглядатимемо малюнки, які дитина малювала не для тесту, а «просто так». Хоча існує чимало тематичних рисункових тестів, коли дітям пропонують спеціальне завдання: наприклад, намалювати людину, або намалювати свою родину, або намалювати неіснуючу тварину.

 

Колір у дитячому малюнку

    Насамперед оцінимо кількість кольорів, які дитина використовувала у своєму малюнку. Якщо їх не менше ніж п’ять – сім, то ми можемо запевнити, що малюк насолоджується різноманіттям життя, емоції та його психіка не зазнають значних потрясінь. Діти до трьох років обмежуються двома – трьома кольорами. Дорослішаючи, малюк використовує ширшу палітру. Якщо ви бачите, що в малюнку є тільки один колір, то, швидше за все, це означає, що дитина чимось сильно пригнічена, переживає і навіть страждає. Однак зверніть увагу і на те, скільки кольорових олівців було запропоновано дитині в момент малювання, адже причина браку кольору може бути й такою звичайною.

 

Значення кольорів

 

Червоний -  висока збудливість нервової системи, іноді агресія, яскраві емоції, активність і демонстративність.

Жовтий -  колір оптимізму й активної допитливості

Він відповідає за чудовий настрій і позитивні емоції.

Зелений - вибір урівноваженої дитини, але водночас свідчить про впертість художника, його наполегливість у досягненні мети, а ще – про потребу в безпеці.

Синій – вказує на те, що зараз дитина зосереджена на певних внутрішніх проблемах і переживаннях, які аналізує. Вона прагне спокою і самотності. Можливо, вона стомилася від суєти й того темпу, який задають їй дорослі.

Фіолетовий – свідчить про те, що дитина полюбляє і вміє фантазувати. А ось якщо цього кольору занадто багато в малюнку, то фантазія занадто розвинена і не має нічого спільного з реальністю.

Чорний – пригнічений настрій, почуття протесту проти обставин, що склалися, або тиску, прагнення до змін.

Коричневий найчастіше відбиває на папері негативні емоції дитини ,

фізичний біль, повільність, інертність нервової системи.

Сірий – прийнято інтерпретувати як відсутність кольору. Швидше за все, дитина, яка вибирає сірий олівець для свого малюка, намагається не помічати чогось , що її сильно бентежить.

 

Вікові особливості дитячого малюнка

   Чи потрібно  враховувати вік нашого художника, аналізуючи його роботу? Звісно, адже дитячий малюнок перетворюється на такий не відразу.  Спочатку малюк спонтанно рухає  олівцем або пензлем, невміло затиснутим у неслухняних пальчиках.

 

Від 0 – до 2-х років

Дитяча рука ще не цілком підкоряється своєму господареві, а приблизно у віці двох із половиною років на аркуші з’являються  перші фігурки, схожі на малюнки. Це можуть бути точечки або кружечки, лінії або нерівні штрихи.

3 роки

Психологи називають цей період стадією « головоногів». Трирічні малюки намагаються намалювати чоловічків, але в них  виходять тільки колобки на паличках – ніжках.

4 роки

Після чотирьох років дитячий малюнок ускладнюється. Додається «огірочок» - тулуб, може збільшитися кількість деталей.

5 років

У малюнку з’являються «дрібні» деталі: вуха, очі, волосся, рот, ніс, пальці.

6-7 років

Тепер чоловічок напевне буде одягнений, у нього  обов’язково промальована шия, згини на руках і ногах, ми цілком розуміємо, хлопчик або дівчинка зображені на малюнку, тому що дитині вже відомі різні зачіски.

Старші ніж 7 років

 Малюнок уже має не статичний, а динамічний характер. Наприклад, тато їде на машині, хлопчик катається на лижах, мама прасує білизну.

 

Оцінювання емоційного стану

Пропонуємо користуватися власними відчуттями й інтуїцією. Уважно розгляньте малюнок. Прислухайтеся до своїх почуттів. Яке почуття, на вашу думку, передає картинка? Радість? Агресію? Зневіру? Страх? Веселощі? Чи всі персонажі перебувають у гарному настрої? Що вам подобається в малюнку, що ні? Який колір переважає на картинці? Сама так ви можете оцінити емоційний стан дитини.

 

Великий – маленький (розмір малюнка)

Пропоную оцінити розміри малюнка. Наприклад, візьмемо фігуру людини й оцінимо її щодо розмірів аркуша паперу. Розміри людини означають те, наскільки значущим цей персонаж є для дитини. Вивчаючи зображення родини, ви можете зробити висновок про те, хто із членів родини є найважливішим для малюка (або кого він найбільше боїться). А якщо дитина малює саму себе? Тоді розміри малюнка допоможуть нам зробити висновок про самооцінку дитини, тобто про її ставлення до себе. Чим меншою є фігурка, тим нижча самооцінка дитини, і навпаки.

 

Каляки – маляки (характер штриха й натиск)

   Невпевнена, тонка, переривчаста лінія – сором’язливість, емоційна слабкість, непевність у своїх силах, страх негативного оцінювання своїх дій.

Чітка, впевнена, безперервна лінія із сильним натиском – упевненість, активність, життєва сила. Також сильний натиск може свідчити про гіперактивність, агресивність художника.

Якщо дитина часто змінює натиск під час малювання, то це свідчить про її схильність до змін настрою.

 

Що розповідав художник?

Цікаві спостереження можна зробити під час малювання. Не полінуйтеся записати висловлювання малюка, коли він звертається до себе під час створення свого шедевра. Найчастіше дитина малює й супроводжує свої дії коментарями, що можуть як стосуватися цієї роботи, так і бути нейтральними. Іноді невпевнені в собі діти починають малювати, запевняючи:

«Я малювати взагалі не вмію». Виконуючи малюнок, дитина може пояснити, чому вона намалювала саме так: «Це чоловічок – робот Йому всі говорять, що потрібно робити, а в нього ось є кнопка червона. Якщо наказати роботові робити те, що він не дуже хоче виконувати, то він може розізлитися і почати всіх бити » (Сергійко, 7 років).  Чи правда, що легко провести паралель між малюнком і самою дитиною?

«Наша родина ось така. це мама йде на роботу, це мій братик з нянькою. А тата немає, він у відрядженні. Він удома буває рідко. А в мене у вухах навушники, щоб слухати музику, але насправді – щоб мама не кричала » (Аліна. 6 років).

«Це літаки летять, це інопланетяни нападають. Отут танки стріляють, тому що всі вони воюють. Тепер усе заклякаю сильно, щоб не було видно, який у мене поганий малюнок» (Вова, 5 років)

Відомо коли дитина зайнята малюванням, вона  може розповісти те, чого ніколи не розповіла б  дорослому. Ось тільки будьте обережними, дбайливо ставтеся до дитячої душі. Ніколи не сваріть дитину за те, що вона довірила вам свої таємниці, розповіла щось таке, за що потрібно було б насварити. Будьте справжнім психологом, зберігайте професійну таємницю й нікому не розповідайте дитячих секретів.

Меню сайту
Категорії розділу
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0